погано
101біда — I и/, ж. 1) Нещаслива пригода, подія, що завдає кому небудь страждання; нещастя, лихо. || Несприятливі, важкі умови, труднощі, неприємності. || у знач. присудк. сл. Погано кому небудь, лихо, нещастя з кимсь. •• На біду/ на нещастя, на лихо. 2)… …
102буць — і, ч., діал. Невдало випечена хлібина із тіста, яке погано зійшло або спеклося …
103важкоокиснюваний — а, е. Який погано окиснюється …
104вулиця — і, ж. 1) Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. || Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними. || перен. Про мешканців таких будинків. 2) Місце надворі, де молодь збирається на гулянку, а також сама гулянка. 3)… …
105гарликати — аю, аєш, недок., діал. Погано співати …
106гексаналь — ю, ч. Рідина, розчинна в органічних рідинах, погано – у воді …
107гершт — а, ч. Ватажок поганих людей чи поганої справи; призвідник …
108гноїти — гною/, гної/ш, недок., перех. 1) Викликати або допускати гниття; сприяти гниттю. 2) перен. Тримати довго в тяжких, згубних умовах (про людину). || Погано впливати; розкладати …
109голий — а, е. 1) Який не має на собі одягу, без одягу; оголений (про людину). || у знач. ім. го/лий, лого, ч. Той, хто не має на собі одягу. || перен. Який не має засобів до існування; бідний. || у знач. ім. го/лий, лого, ч. Бідна або погано одягнена… …
110голодраний — а, е, зневажл. Який не має засобів до існування; погано одягнений, обірваний, бідний …
